Комітет постійних представників ЄС (Coreper) 15 липня 2026 року не зміг ухвалити 21-й пакет санкцій проти Росії. Пакет намагалися затвердити до крайнього терміну оновлення «цінової стелі» на російську нафту. Того ж дня Coreper вирішив заморозити цінову стелю до 23 липня.
Болгарія погрожувала заблокувати пакет, вимагаючи вилучення зі списків патріарха Кирила; після цього вилучення її претензії зняті. До блокування приєдналася Італія. Окремо Австрія вимагала зняття санкційних обмежень і розмороження активів російської інвестиційної компанії Rasperia, яку пов’язують з олігархом Олегом Дерипаскою; це питання востаннє публічно порушували в жовтні 2025 року під час обговорення 19-го пакета санкцій.
Реакція Латвії 16 липня
16 липня прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс в інтерв’ю агентству Reuters розкритикував країни-члени ЄС за блокування пакета. За словами Кулбергса, накладення вето на окремі частини пакета означає співучасть у загибелі українських військових та цивільних осіб. Він також заявив, що бездіяльність щодо «тіньового флоту» танкерів Москви та її продажів СПГ підживлює «російську військову машину».
Позиція Кулбергса
У коментарі Reuters латвійський прем’єр зазначив: «Крім того, деякі (європейські) країни заробляють на цьому великі гроші. Питання в тому, чи хочете ви заробляти гроші, чи хочете ви миру? Обидвох одночасно не можна мати».
За даними джерела «Українська правда», серед країн, що блокували пакет, називають Болгарію та Італію; «ТСН» окремо повідомляє про заперечення Греції без уточнення деталей.
Залишити відповідь