У Франції 2 жовтня 2026 року розпочалися масові протести старшокласників, які швидко переросли у загальнонаціональну кризу довіри до освітньої політики. Акції, що стартували у бідних передмістях Парижа, охопили Марсель, Страсбург, Тур, Лілль та місто По. Для читачів ці події показують, як системне недофінансування шкіл і скорочення вчителів здатне вивести на вулицю учнів, батьків і педагогів одночасно.
Чому протести стали загальнозначущими
Школярі з передмість називають таке ставлення держави «класизмом та расизмом» і вимагають рівних умов для учнів незалежно від місця проживання. До протестувальників долучилися батьки та вчителі. За даними профспілки CGT, у департаменті Сена-Сен-Дені до акцій приєдналися близько двох третин старших шкіл регіону.
Сутички, постраждалі та реакція влади
Мітинги переросли у сутички: поліція застосувала сльозогінний газ і гумові кулі, у частини протестувальників зафіксовано пошкодження очей, вибиті зуби та удари по голові. Загалом затримано понад 5 тисяч людей. Міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс назвав ситуацію «неприйнятним кліматом насильства» і закликав відновити порядок. Масштаб нинішніх протестів уже порівнюють із хвилею шкільних акцій у Франції 1990-х років.
Залишити відповідь