Колишній міністр оборони України Михайло Федоров в інтерв’ю The New York Times, опублікованому в четвер (українські ЗМІ повідомили 31 липня 2026 року), окреслив ролі ключових осіб і структур у своєму звільненні. За його словами, до відставки призвели жорсткі конфлікти з військовим керівництвом, використання поліграфа в Міністерстві оборони та протистояння з оборонними лобістами через стратегію дронів і роботизованих систем.
Ролі Федорова та президента
Федоров, який розпочинав роботу в уряді як міністр цифрової трансформації, повідомив, що президент Володимир Зеленський спершу звільнив його, а після хвилі протестів — головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. За словами Федорова, Зеленський пропонував йому посаду віцепрем’єра з цифрових інновацій; Федоров відмовився, назвавши її «декоративною». Він також заявив, що не має наміру ставати політичним опонентом Зеленського до завершення війни і не погодиться повернутися до уряду, якщо йому не запропонують знову очолити Міноборони.
Перевірки, лобісти та технології
Федоров стверджує, що ініціював перевірки працівників Міноборони на поліграфі для виявлення осіб із можливими зв’язками з оборонними підрядниками, і що його відставки домагалися лобісти оборонних компаній. Він навів дані, що приблизно 95% втрат російських військ на фронті завдають українські безпілотники, і розповів про автономний дрон, який тестували під час ударів по окупованому Криму. Федоров також повідомив, що цікавиться лазерними системами, гуманоїдними бойовими роботами та дешевими ракетами.
Залишити відповідь