Справа затриманої 1 жовтня в аеропорту Астани українки Любові Рожанської вийшла за межі родинної історії і поставила практичне питання для кожного громадянина, який подорожує третіми країнами. Жінка прилетіла через Стамбул, щоб забрати онука 2018 року народження, якого мали передати їй з Росії, а натомість її затримали за запитом РФ і помістили до СІЗО.
Механізм, через який РФ домагається видачі
Росія відкрила кримінальну справу проти Рожанської ще у 2023 році за звинуваченням у замаху на викрадення дитини. Наприкінці серпня суд у Калінінграді обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і подав запит на екстрадицію, який надійшов через Організацію Договору про колективну безпеку. За наявними даними, Рожанська не знала про справу і жодного разу не в’їжджала на територію РФ.
Реакція МЗС і практичний сигнал для українців
Посольство України в Казахстані звернулося до місцевої сторони з проханням не задовольняти запит Росії. Консули запросили дозвіл на відвідання затриманої та отримали попередню згоду, а дипломати підтримують зв’язок з її адвокатами. Пресслужба МЗС підтвердила, що тримає ситуацію на контролі, і цей кейс показує, що запити на екстрадицію з боку РФ можуть реалізовуватися у третіх країнах навіть щодо громадян, які ніколи не були в Росії.
Залишити відповідь