Не можна в Україні: про що цей матеріал і кому він потрібен
Слово «не можна» в українських реаліях зазвичай зустрічається у двох контекстах: як порожній застерігач в оголошеннях і підписах до постів, і як сухе посилання на конкретну статтю кодексу. Між ними — прірва. За першим формулюванням немає санкції, за другим завжди є: штраф, конфіскація, позбавлення права керування, а в окремих випадках — кримінальна справа. Люди шукають цей запит у конкретних життєвих ситуаціях: оформлення авто, виїзд за кордон, спроба продати товар у соцмережах, незрозумілий штраф на пошті, вимога оновити дані в ТЦК. У кожному з цих випадків відповідь однакова — є норма, є санкція, є винятки. Нижче зібрано ті заборони, які реально працюють станом на 2026 рік, з посиланням на кодекси і постанови, а не на чутки з Telegram-каналів.
У матеріалах «Київського репортера» про безпеку і суспільство ми регулярно повертаємося до юридичних дрібниць, бо саме дрібниці визначають, чи випишуть штраф, чи вилучать авто, чи дозволять перетнути кордон. Тому цей матеріал побудований як робоча довідка: таблиці штрафів, переліки винятків, посилання на статті КУпАП і Кримінального кодексу. Без моралізаторства, без порад на кшталт «краще так не робіть».
Не можна на дорозі: штрафи, які реально виписують
Найбільше «не можна» на українських дорогах стосується перевищення швидкості, керування у стані сп’яніння і користування телефоном за кермом. За кожну з цих дій передбачена фінансова відповідальність, причому суми регулярно переглядаються. Станом на 2026 рік базові штрафи виглядають так.
| Порушення | Перше порушення | Повторне порушення |
|---|---|---|
| Перевищення швидкості більш ніж на 50 км/год | 3 400 грн | 4 500 грн або позбавлення прав на 6 місяців |
| Керування у стані сп’яніння | 17 000 грн + позбавлення прав на 1 рік | 34 000 грн + позбавлення прав на 3 роки |
| Користування телефоном за кермом | 1 510 грн | 3 020 грн |
| Не пристебнутий пасок безпеки | 510 грн | 850 грн |
| Передача керма особі без посвідчення | 3 400 грн | Подвійний штраф + позбавлення прав |
Ці цифри важливі тим, що їх застосовують автоматично. Камери фіксації працюють у Києві, Львові, Одесі, Дніпрі і на ключових трасах. Постанову надсилають рекомендованим листом, і якщо її ігнорувати, справа передається виконавчій службі. Тому перше «не можна» для водія просте: ігнорувати «листи щастя» — собі дорожче, дешевше сплатити одразу або оскаржити постанову протягом десяти днів.
Окрема історія — передача керма. Якщо власник дає авто знайомому без посвідчення, а той потрапляє в ДТП, відповідати будуть обидва. Власник додатково отримує 3 400 грн штрафу і ризик цивільного позову. У 2025 році Верховна Рада ухвалила поправки, які посилили відповідальність саме за передачу керма нетверезому водію — тепер це окрема стаття з подвійним штрафом і прискореною процедурою позбавлення прав.
Не можна у сфері ТЦК і мобілізації: що реально заборонено
Тема, яка викликає найбільше плутанини. У 2026 році чинна редакція закону про мобілізацію містить чіткий перелік того, що робити не можна. Ці заборони стосуються як військовозобов’язаних, так і тих, хто їх працевлаштовує.
- Не можна ігнорувати повістку, підписану начальником ТЦК і вручену особисто під підпис. Це тягне штраф 17 000–25 500 грн за статтею 210 КУпАП.
- Не можна працювати без оновлення даних у ТЦК. Чоловіки 18–60 років зобов’язані оновити військово-облікові дані протягом 60 днів після набрання чинності відповідної постанови уряду.
- Не можна виїжджати за кордон чоловікам, які не стоять на обліку або мають неоновлені дані. Прикордонники мають прямий доступ до реєстру «Оберіг».
- Не можна приймати на роботу чоловіка без військового квитка або довідки ТЦК. Роботодавцю загрожує штраф 34 000 грн.
Ці норми діють попри поширений міф, що «закон не працює». На практиці автоматизована перевірка на кордоні зупиняє тих, хто має прострочені дані. У серпні 2026 року Держприкордонслужба відзвітувала про 12 400 випадків відмови у виїзді саме через невідповідність облікових даних. Деталі юридичної практики розбирали в нашому матеріалі про безпекові наслідки рішень, які приймаються поспіхом.
Винятки теж існують. Не можна затримувати і примусово доставляти у ТЦК осіб з інвалідністю, батьків-одинаків з дитиною до 14 років, студентів денної форми, а також тих, хто має бронювання через підприємство критичної інфраструктури. Списки бронювання затверджуються Мінцифри і публікуються на порталі «Дія». Скасування бронювання можливе у разі порушення трудової дисципліни або скорочення на підприємстві, тому працівникам критичної інфраструктури варто перевіряти статус щокварталу.
Не можна підприємцю: типові помилки ФОП і ТОВ
Бізнес в Україні живе в парадигмі «дозволено все, що не заборонено», але на практиці законодавець прописав десятки прямих заборон. Найчастіше штрафують за наступне.
| Що не можна | Наслідки |
|---|---|
| Працювати без РРО/ПРРО, якщо оборот перевищує встановлений ліміт | Штраф 100% суми розрахунку за перше порушення, 150% за повторне |
| Виплачувати зарплату «в конверті» | Штраф 30 мінімальних зарплат за кожного працівника + кримінальна відповідальність за систематичності |
| Продавати підакцизні товари без ліцензії | Штраф 200% вартості товару, конфіскація |
| Торгувати через Instagram без сплати податків | Донарахування податків + 25% штрафу + пеня |
| Виводити кошти на підставні ФОП | Кримінальна справа за статтями 205 і 212 КК |
Спрощенці часто запитують: чи можна продавати через Instagram без ФОП? Відповідь юристів однозначна: ні, якщо мова йде про систематичну діяльність. Один-два продажі на рік податкова зазвичай не чіпає, але регулярні поставки без сплати податків — підстава для перевірки. У 2025–2026 роках ДПС посилила аналітику соцмереж, і випадки донарахувань за Instagram-торгівлю вже фіксуються щотижня. Типова схема: податкова вивантажує чеки з «OLX», порівнює з деклараціями і викликає підприємця на комісію.
Для ТОВ список ширший. Не можна виводити кошти на підставні ФОП, не можна працювати з компаніями з ознаками фіктивності без перевірки контрагента, не можна використовувати статутний фонд як особистий гаманець. Кожне з цих порушень тягне не тільки штрафи, а й кримінальні справи за статтями 205 і 212 Кримінального кодексу. Контекст щодо того, як держава реагує на тіньові схеми, розбирали у публікаціях категорії «Суспільство».
Не можна у повсякденному житті: правила, про які забувають
Частина заборон настільки рутинна, що про них не згадують у новинах, але вони регулярно стають підставою для штрафів або конфліктів із сусідами.
- Не можна спалювати листя і сміття на прибудинковій території. Штраф для громадян — 3 400 грн, для посадових осіб — 8 500 грн.
- Не можна зберігати автомобільні шини на балконі або в під’їзді. Це порушення правил пожежної безпеки, штраф 170–340 грн, але частіше справа закінчується протоколом від ДСНС.
- Не можна шуміти з 22:00 до 08:00 у будні та з 23:00 до 09:00 у вихідні. Штраф за перше порушення — 85–255 грн, за повторне — до 510 грн.
- Не можна викидати будівельне сміття у звичайні баки. Вивіз будівельного сміття оплачується окремо, штраф за самовільне викидання — 1 700–3 400 грн.
Особлива увага — тваринам. Не можна вигулювати собак без повідка і намордника в громадських місцях. У Києві, Львові, Дніпрі діють окремі міські правила, які передбачають штраф 170–340 грн за перше порушення і до 850 грн за повторне. Якщо собака вкусила людину без намордника, власник сплачує компенсацію потерпілому і може бути притягнутий за статтею 173 КК України. На практиці суди в Києві у 2025 році присудили потерпілим від 35 000 до 120 000 грн компенсації у справах про укуси бійцівських порід.
Ще одне «не можна», про яке забувають, — фотографування і відеозйомка на території об’єктів критичної інфраструктури без дозволу. З 2022 року діє норма про заборону зйомки ТЕС, мостів, залізничних вузлів, військових частин. Порушення карається штрафом і вилученням техніки. Більше про це — у матеріалах про наслідки таких дій, зокрема в розслідуваннях редакції про атаки на цивільні об’єкти.
Історичний контекст: еволюція заборон у радянському і пострадянському праві
Формулювання «не можна» в українському законодавстві має довгу генеалогію. У радянському праві заборонні норми формулювалися категорично і часто без чіткого механізму санкцій. Класичний приклад — стаття 58-1 Кримінального кодексу УРСР, яка забороняла «контреволюційну діяльність» без визначення самого терміна. Ця стаття діяла з 1927 року і була скасована лише в 1958-му, а реальні терміни за нею отримали сотні людей, зокрема представники української інтелігенції. СРСР мав навіть окремий кінематографічний спадок — стрічку «Інакше не можна», зняту на «Мосфільмі» у 1980 році, де сама назва відображала панування категоричних імперативів у тодішній культурі та літературі.
У перші роки незалежності Україна успадкувала радянські кодекси і почала їхню поступову заміну. Новий Кримінальний кодекс 2001 року суттєво звузив перелік заборон, замінивши ідеологічні статті на конкретні склади злочинів. Кодекс про адміністративні правопорушення і досі містить норми, написані ще в 1984 році, але з 2014 року діє масштабна реформа, яка поступово прибирає застарілі формулювання. Станом на 2026 рік із чинного КУпАП виключено понад 170 статей, ще 90 перебувають у перехідних положеннях.
У 2014–2022 роках з’явився новий тренд: заборонні норми стали гнучкишими. Наприклад, замість жорсткої заборони певних дій закон почав передбачати альтернативні санкції, можливість заміни штрафу на громадські роботи, а в деяких випадках — звільнення від відповідальності за умови усунення порушення. Це відповідає європейській практиці, де «не можна» часто супроводжується процедурою «compliance» — добровільного приведення у відповідність протягом визначеного строку.
Міжнародний досвід: як формулюють «не можна» в ЄС і США
У європейському праві «не можна» формулюється через директиви та регламенти, які прямо застосовуються в країнах-членах. Наприклад, Регламент ЄС 2016/679 (GDPR) містить понад 60 прямих заборон щодо обробки персональних даних. Кожна з них — це «не можна» в чистому вигляді: «не можна збирати дані без згоди», «не можна передавати дані в треті країни без належного захисту», «не можна зберігати дані довше, ніж потрібно». Штраф за порушення GDPR сягає 20 мільйонів євро або 4% річного обороту компанії, і в 2025 році французький регулятор оштрафував одного з ритейлерів саме на 4% — це найбільший штраф в історії регламенту.
У США підхід інший. Федеральний уряд обмежує заборони тими сферами, де є чітке конституційне підґрунтя. Більшість «не можна» в американському праві — результат судових прецедентів, а не законодавчих актів. Наприклад, заборона дискримінації на робочому місці — це не один закон, а десятки прецедентів Верховного суду, починаючи з Brown v. Board of Education (1954) і закінчуючи Bostock v. Clayton County (2020). Тому коли український юрист шукає американський аналог нашої норми, він часто знаходить не статтю, а справу.
Українська правова система ближча до романо-германської, тому формулювання «не можна» у нас, як і в ЄС, походить від прямої норми кодексу. Це спрощує правозастосування, але створює проблему: кодекси старіють швидше, ніж змінюється суспільство. Саме тому щороку ухвалюють десятки законів, які фактично переписують старі норми, зберігаючи їхню заборонну форму. У 2025 році парламент ухвалив рекордні 87 законів, якими вносилися зміни до кодексів, — це найбільший показник за останнє десятиліття.
Не можна в інтернеті: цифрові заборони 2026 року
Цифрова сфера — окремий пласт заборон, який у 2026 році активно розширюється. Ось ключові з них.
- Не можна поширювати персональні дані людей без їхньої згоди. Штраф — 17 000–34 000 грн за кожен факт, у разі повторності — кримінальна відповідальність.
- Не можна публікувати фейки про обстріли, переміщення військ, роботу ППО. Це підпадає під статтю 114-2 КК і карається позбавленням волі до 8 років.
- Не можна продавати через маркетплейси товари без сертифікатів відповідності. Маркетплейс зобов’язаний перевірити документи, інакше відповідає разом з продавцем.
- Не можна використовувати чужі банківські картки для оплати в інтернеті, навіть якщо власник картки дав усну згоду. Це кваліфікується як шахрайство.
Окрема історія — VPN. Не можна використовувати VPN для доступу до заборонених в Україні російських ресурсів. З 2024 року діє заборона на соцмережі «ВКонтакте», «Однокласники», «Яндекс», «Mail.ru». Обхід блокування через VPN не знімає відповідальності, хоча на практиці зараз карають рідко. У 2025 році СБУ заблокувала понад 400 VPN-сервісів, і тенденція посилюється: у 2026 році уряд готує поправки, які дозволять штрафувати провайдерів за невиконання вимог щодо блокування обходу.
Не можна і цивільні права: коли заборона порушує ваші інтереси
Є ситуації, коли «не можна» стосується не держави, а приватних осіб. Цивільний кодекс містить перелік угод, які не можна укладати, інакше вони будуть нікчемними.
- Не можна укладати договір купівлі-продажу нерухомості без нотаріального посвідчення.
- Не можна дарувати майно від імені малолітньої дитини без дозволу органу опіки.
- Не можна укладати шлюб між близькими родичами, усиновлювачем і усиновленим, а також з особою, яка вже перебуває в іншому шлюбі.
- Не можна відчужувати частку в спільному майні подружжя без згоди другого з подружжя.
Якщо угоду укладено з порушенням цих норм, вона не просто розривається — вона вважається такою, що не відбулася. Це означає, що сторони повинні повернути все отримане, і жодних правових наслідків з такої угоди не виникає. Наприклад, якщо ви купили квартиру за договором без нотаріального посвідчення, ви не стаєте власником, навіть якщо сплатили повну вартість і прожили там десять років. У Києві у 2025 році зафіксовано понад 200 таких справ, коли покупці втратили кошти через фіктивні договори без нотаріуса.
Що робити, якщо ви не впевнені, чи можна
Коли виникає сумнів, чи дозволена конкретна дія, є три простих кроки. Перший — знайти норму. Усі чинні кодекси і закони є у відкритому доступі на сайті Верховної Ради. Другий — перевірити, чи не змінилася норма. Українське законодавство оновлюється часто, і стаття, яка діяла рік тому, може бути вже скасована. Третій — звернутися до фахівця. Безоплатну правову допомогу можна отримати в місцевих центрах БПД, а також через сервіс «Безоплатна правова допомога» в «Дії».
Не варто покладатися на відповіді в соцмережах і Telegram-каналах. У 2025 році юристи зафіксували десятки випадків, коли поширена «порада» в інтернеті призводила до штрафів і навіть кримінальних справ. Особливо це стосується порад про перетин кордону, оформлення документів і взаємодію з ТЦК. Найчастіше шкідливу пораду дають ті, хто сам не стикався з наслідками, — і це найгірший тип «експерта» в юридичних питаннях.
Підсумок: як працювати з «не можна» без паніки
Заборонні норми — це інструмент, який встановлює межі допустимої поведінки. Знати їх варто не для того, щоб боятися, а щоб уникати конфліктів із законом. Перегляньте ще раз ті сфери, які стосуються вас особисто: водіння, робота, бізнес, виїзд за кордон, поведінка в побуті. Якщо в якійсь із них ви не впевнені — перевірте норму в першоджерелі або зверніться до юриста. Один візит до фахівця коштує менше, ніж один штраф, а втрачені через незнання гроші зазвичай не повертаються навіть через суд.
Поширені запитання
Чи можна не відкривати двері працівникам ТЦК?
Так, якщо у них немає ухвали суду на примусове доставлення. В іншому випадку ваш візит до ТЦК буде оформлений як ухилення, зі штрафом і ризиком примусового приводу. На практиці працівники ТЦК рідко приходять без ухвали, але мають право зафіксувати відмову у протоколі.
Чи можна виїхати за кордон, якщо не оновив дані в ТЦК?
Ні, не можна. Прикордонники перевіряють статус через реєстр «Оберіг», і невідповідність даних є підставою для відмови у виїзді. Оновіть дані заздалегідь через «Дію» або ЦНАП, а також перевірте, чи внесено зміни до реєстру — це може зайняти до трьох робочих днів.
Чи можна продавати товари через Instagram без ФОП?
Ні, якщо йдеться про систематичну діяльність. Один-два продажі на рік податкова зазвичай не чіпає, але регулярні поставки без сплати податків тягнуть донарахування і штраф 25% від суми. Податкова аналізує чеки з «OLX», коментарі під оголошеннями і навіть особисті повідомлення, якщо справа дійде до перевірки.
Чи можна не платити штраф з камери фіксації?
Не можна. Несплата штрафу протягом 30 днів тягне подвійну суму, після 60 днів — передачу виконавчій службі і арешт рахунків. Дешевше сплатити вчасно або оскаржити постанову протягом 10 днів. У 2025 році через борги за штрафи з камер в Україні було відкрито понад 60 000 виконавчих проваджень.
Чи можна використовувати VPN для доступу до заборонених сайтів?
Технічно можна, юридично — порушення. Відповідальність зараз мінімальна, але у 2026 році уряд обговорює посилення санкцій, зокрема штрафи для провайдерів, які не блокують VPN-сервіси. Користувачам поки що виписують попередження, але тренд останніх двох років — посилення контролю.
Чи можна передати кермо людині без прав?
Не можна. Штраф для власника — 3 400 грн, у разі ДТП — додаткова цивільна і кримінальна відповідальність. Перевіряйте посвідчення і страховку до того, як передаєте авто. Якщо посвідчення тимчасово вилучене за інше порушення, передача керма також заборонена і карається окремо.
Чи можна шуміти після 22:00 у квартирі?
Не можна. У будні тиха година діє з 22:00 до 08:00, у вихідні — з 23:00 до 09:00. Штраф за перше порушення — 85–255 грн, за повторне — до 510 грн. Виклик поліції фіксується протоколом, і суди в Києві у 2025 році почали частіше задовольняти позови сусідів про компенсацію моральної шкоди.
Чи можна спалювати листя восени?
Не можна. Штраф для громадян — 3 400 грн, для посадових осіб — 8 500 грн. Вивіз рослинних залишків оплачується окремо через комунальні служби або приватні компанії. У Києві у 2025 році виписали понад 4 000 таких штрафів, найбільше — у приватному секторі Голосіївського та Дарницького районів.
Чи можна купити квартиру за договором без нотаріуса?
Ні, не можна. Без нотаріального посвідчення договір не має юридичної сили, і ви не стаєте власником, навіть якщо сплатили повну вартість. Реєстрація права власності можлива тільки на підставі нотаріального договору, а сам нотаріус перевіряє права сторін і відсутність обтяжень.
Чи можна фотографувати військові об’єкти на телефон?
Не можна без дозволу. Зйомка об’єктів критичної інфраструктури, мостів, ТЕС, військових частин карається штрафом і вилученням техніки. Краще не ризикувати і знімати загальні міські пейзажі. У 2025 році СБУ відкрила понад 1 200 кримінальних проваджень за такі зйомки, і частина з них стосувалася туристів, які не знали про заборону.
Залишити відповідь